Розвиток інформаційного ринку

Інформаційний ринок утворюється системою економічних, правових і організаційних відносин для торгівлі інформаційними продуктами, послугами та технологіями, яка визначає умови і механізми їх представлення та ціни. Предметом продажу і обміну є інформаційні технології і системи, ліцензії, пакети, товарні знаки, ноу-хау, інженерно-технічні послуги, інформація та різноманітні види інформаційних послуг. Споживачами цього ринку є фізичні та юридичні особи.
Інфраструктура інформаційного ринку охоплює сукупність секторів, кожен з яких охоплює групу людей чи організацій, які пропонують однорідні інформаційні продукти і послуги. В наш час сформувалася ціла сфера інформаційного підприємництва, яка займається виробництвом, торгівлею, посередництвом в інформаційних галузях. Її функціями є управління фінансами і ведення обліку, управління кадрами, матеріально-технічне постачання, організація виробництва, маркетингові дослідження, лізингові операції, консультаційне обслуговування, страхування майна та інформації, організація служби інформаційної безпеки, сервісне обслуговування. На цьому ринку відбувається динамічне зростання кількості покупців та продавців, розширення та інтелектуалізація продуктів та послуг. Фірми з сфери інформаційних технологій займають чільні місця в світовому виробництві.
Для організацій-постачальників інформаційних технологій, пов’язаних з продукцією, характерні зміни життєвого циклу виробів, технологічні стрибки і значно більше число покупців. Кумулятивний ефект цих тенденцій проявляється в різкіших підйомах та падіннях в циклі продаж. Все важче проводити диференціацію продукції, базуючись на спрощених показниках потужності. Маркетинг, обслуговування та стратегія ціноутворення дуже часто визначають успіх чи провал справи. Різниці між секторами постачальників надалі все більше стираються. Встановлення чіткої межі між інформаційними продуктами чи послугами стає проблематичним. Організації поступово переходять від традиційної спеціалізованої діяльності до зовнішніх комплексних розробок.
Інформаційні технології є самі по собі особливим продуктом, коли можна говорити про зупинку експлуатації складових елементів певного покоління. Життєвий цикл інформаційних технологій, як правило, припиняється не в результаті фізичного зношування, а в результаті морального старіння, тобто неможливості задоволення поточних вимог до даної інформаційної технології, коли її модифікація неможлива чи економічно невигідна. Існуючий метод дослідження життєвого циклу продукції, який грунтується на аналізі С-подібної кривої, побудованої в координатах “час-обсяг“, носить обмежений характер, так, як швидше відображає процес розвитку технології, ніж динамічні зміни ринку, і, концентрує увагу швидше на внутрішніх, ніж на зовнішніх факторах.
Не дивлячись на те, що такий метод може бути використаний при дослідженні деяких стабільних розвинутих ринків, він виявляється непридатним для аналізу організацій, що виробляють інформаційні технології. Більшість інформаційних технологій можуть бути охарактеризовані, як “натхненні технологією і підштовхувані ринком“. Запропонований метод аналізу життєвого циклу дозволяє виявити залежність між його певною стадією і динамікою розвитку ринку.
Така концепція життєвого циклу дозволяє аналітикам встановити взаємозв’язок між динамікою ринку і стадією розвитку продукції та визначити на цій основі критичні фактори успіху. Крім того, вона дозволяє оцінити весь набір продукції і послуг в портфелі організації, включаючи периферійні пристрої і програмне забезпечення, а також провести сегментацію ринку, виходячи з інтересів і особливостей поведінки окремих груп споживачів.