Протоколи Інтернет

Основне, що відрізняє Інтернет від інших мереж, — це його протоколи — TCP/IP. Узагалі, термін TCP/IP зазвичай означає все, що пов'язано з протоколами взаємодії між комп'ютерами в Інтернеті. Він охоплює ціле сімейство протоколів, прикладні програми, і навіть саму мережу. TCP/IP — це технологія міжмережної взаємодії.
Різні частини Інтернету - складові мережі — з'єднуються між собою за допомогою комп'ютерів, вузлів, у такий спосіб Мережа пов'язується воєдино. Мережі ці можуть бути Ethernet, Token Ring, мережі на телефонних лініях, пакетні радіомережі й т.
В Інтернеті існує набір правил поводження з пакетами — протоколи. Протокол IP бере на себе клопіт про адресацію або підтвердження того, що вузли розуміють, що треба робити з вашими даними на шляху їхнього подальшого проходження. Згідно з нашою аналогією, протокол Інтернет працює так само, як правила обробки поштового конверта. На початку кожного вашого послання вміщується заголовок, який несе інформацію про адресата, мережу. Щоб визначити, куди і як доставити пакет даних, цієї інформації достатньо.
Адреса в Інтернеті складається з 4 байт. Байти відокремлюються один від одного крапками: 123.45,67.89 або 3.33.33.3. Насправді адреса складається з кількох частин. Оскільки Інтернет є мережею мереж, початок адреси говорить вузлам Інтернету, частиною якої з мереж є ви. Правий кінець адреси говорить цій мережі, який комп'ютер або хост повинен одержати пакет. Кожен комп'ютер в Інтернеті має в цій схемі унікальну адресу, аналогічно до звичайної поштової адреси, а ще точніше — індексу.
Одна з переваг Інтернету полягає в тому, що одного протоколу IP вже цілком достатньо для роботи (у принципі). Як тільки дані переносяться в оболонку IP, мережа має всю необхідну інформацію для їх передачі з вихідного комп'ютера одержувачеві, однак надзвичайно незручну для користувача. Тому треба побудувати на основі послуг, які надає IP, більш досконалу й зручну систему. Таким чином, наступний рівень Інтернету повинен забезпечити спосіб пересилання великих масивів інформації і подбати про усунення «спотворень», що можуть виникати з вини мережі.
Transmission Control Protocol — це протокол, тісно пов'язаний з IP, що використовується в аналогічних цілях, але на вищому рівні — транспортному. Часто ці протоколи, через їхній тісний зв'язок, іменують разом як TCP/IP. Термін «TCP/IP» зазвичай означає усе, що пов'язане з протоколами TCP і IP. Він охоплює ціле сімейство протоколів, прикладні програми і навіть саму мережу. До складу сімейства входять протоколи TCP, UDP, ІСМР, telnet, FTP і чимало інших. TCP/IP — це технологія міжмережної взаємодії, технологія інтернет. Мережа, що використовує технологію інтернет, називається Інтернет.
Сам протокол TCP займається проблемою пересилання великих обсягів інформації, спираючись на можливості протоколу IP. TCP поділяє інформацію, яку треба переслати, на кілька частин. Нумерує кожну частину, щоб пізніше відновити порядок. Щоб пересилати цю нумерацію разом із даними, він обкладає кожну частину інформації своєю обкладинкою — конвертом, який містить відповідну інформацію. Це і є TCP-конверт. Такий TCP-пакет розміщається в окремий IP-конверт і виходить IP-пакет, із яким мережа уже вміє спілкуватися.
Існує і спрощена версія протоколу TCP, призначена для пересилання невеликих порцій даних — протокол UDP (User Datagram Protocol — протокол дейтаграм користувача). UDP більш простий, ніж TCP, оскільки він не піклується про можливу втрату даних, пакетів, про зберігання правильного порядку даних і т. д. UDP використовується для клієнтів, які посилають тільки короткі повідомлення і можуть просто заново послати повідомлення, якщо відгук підтвердження не прийде досить швидко.