Методи аналізу МК

Класичнi, традицiйнi методи аналiзу - це сукупнiсть операцiй, якi дозволяють iнтерпретувати текст у цiлях дослiдника. Справа в тому, що всякий документ створюється зi своєю, особливою, метою, яка часто не збiгається з цiлями дослiдження. Iнтерпретацiя тексту в ходi будь-якого традицiйного аналiзу дозволяє проникнути в сутнiсть документа i виявити все, що цiкавить дослiдника, глибиннi замисли та мотиви комунiкатора, очiкуваний ефект вiд повiдомлення, особливостi того iсторичного моменту, в який створювався документ, тощо.
У принципi, здавалося б, не треба шукати чогось кращого i застосовувати формалiзованi методи, але традицiйнi методи мають одну велику ваду, яка може звести нанiвець всю працю дослiдника в очах людей з iншими поглядами i пiдходами до проблеми, що розглядається. Це суб’єктивiзм класичних методiв аналiзу. Справді, на вiдмiну вiд контент-аналiзу, тут iнтерпретацiя документа чи документiв повнiстю залежить вiд тих настанов, з якими дослiдник пiдходить до опрацювання матерiалу. Тому часто-густо в дослiдженнях традицiйними методами, якi здiйснюються рiзними вченими з однiєю i тiєю ж метою, на базi одних i тих же документiв, висновки бувають досить рiзнi, iнодi навiть протилежнi. Але в традицiйних методах є чимало корисного. Вони можуть використовуватися на матерiалах одного чи кiлькох документiв, тодi як контент-аналiз обов’язково потребує великої сукупностi даних. При традицiйних методах аналiзу, що не менш важливо, не втрачаються особливi риси, оригiнальнiсть документа.
Контент-аналiз - це якiсно-кiлькiсний метод вивчення документiв, який характеризується об’єктивнiстю висновкiв i строгiстю процедури та полягає у квантифiкацiйнiй обробцi тексту з подальшою iнтерпретацiєю результатiв. Предметом контент-аналiзу можуть бути як проблеми соцiальної дiйсностi, які висловлюються чи, навпаки, приховуються у документах, так i внутрiшнi закономiрностi самого об’єкта дослiдження.
Головний принцип контент-аналiзу - розчленувати, певним чином анатомувати суцiльний масив тексту так, щоб найдрiбнiша одиниця аналiзу мала у собi якостi цiлого, i на пiдставi переваги тих чи iнших тверджень виявити тенденцiї розвитку. Крiм того, можна видiлити строгiсть, тобто його обгрунтованiсть i вiдтворюванiсть, повне охоплення усiх дослiджуваних джерел, системнiсть i об’єктивнiсть.
Пропагандистсьький аналіз
На сучасному світі пропаганда давно вже перестала бути чисто ідеологічним заняттям, вона ґрунтується на жорстких наукових підставах. Стандартні моделі комунікації доповнюються тепер двома моделями комунікації пропагандистської
Модель викривленого джерела, де пропагандист (П) створює викривлене джерело (П1), з якого виходить повідомлення (Сооб). Одержувач (Пів) розглядає цю інформацію як таку, що поступила з доступного йому джерела П1, оскільки йому не відомий оригінал (П).
Модель легітимізації джерела. В цьому випадку пропагандист (П) таємно поміщає оригінальне повідомлення (Сооб 1) в легітимному джерелі (П2). Це повідомлення у вигляді в іншому вигляді (Сооб 2) передається пропагандистом одержувачеві інформації під виглядом іншого повідомлення (Сооб 3) як таке, що вийшло з іншого джерела (П 2).
Аналіз слухів. Така комунікативна одиниця, як слух, будучи достатньо частотним елементом масового спілкування, значно рідше потрапляє в ужиток спілкування наукового. Про поширеність цього явища свідчать дані соціологічних досліджень. Чутки представляють певний інтерес і з чисто теоретичного боку як природою свого самостійного розповсюдження, так і тим, що засоби масової комунікації, будучи більш організованими, більш сильнішими, в той же час не в змозі достатньо оперативно припиняти розповсюдження цього виду масової комунікації. Відповідно боротьба з чутками входить в арсенал обов'язкової роботи служб паблік рілейшнз.