Рада Європи

Рада Європи — міжнародна організація 47 держав-членів в європейському просторі.
Членство відкрите для всіх європейських держав, які визнають принцип верховенства закону і гарантують основні права людини і свободи для своїх громадян.
Один з найбільших успіхів Ради це Європейська Конвенція Прав Людини 1950 року, яка слугує основою для Європейського суду з прав людини.
Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у Страсбурзі на французько-німецькому кордоні. Спочатку засідання Ради відбувалися в Університетському Палаці Страсбургу, сьогодні Рада Європи засідає в Палаці Європи на околицях міського центру.
Раду Європи не слід плутати іх Радою Європейської Спільноти чи Європейською Радою, оскільки це — окрема організація і не є частиною Євросоюзу.
Рада Європи була заснована, після промови Вінстона Черчілля в Університеті Цюріху 19 вересня 1946 року незабаром по завершенні Другої Світової Війни, в котрій він закликав до створення «Сполучених Штатів Європи» на зразок Сполучених Штатів Америки. Рада була офіційно заснована 5 травня 1949 року Лондонською Угодою, підписаною десятьма країнами-засновниками. Цей договір зараз відомий як Статут Ради Європи.
Країни—засновники Ради Європи: Бельгія,Ірландія,Нідерланди,Данія,Італія,Норвегія,Франція,Люксембург,Швеція,Велика Британія
Цілі:
Пункт 1(a) Статуту твердить:
Мета Ради Європи — досягти більшої єдності між її членами для захисту та впровадження ідеалів і принципів які є їх спільною спадщиною і сприяння їх економічному та соціальному прогресові.
Рада зосереджується на наступних областях:
* Захист демократії і верховенства закону
* Захист прав людини, зокрема:
o Соціальні права
o Лінгвістичні права меншин
* Поширення ідей європейської культурної ідентичності і різноманітності;
* Вирішення проблем, що з ними стикається європейське суспільство, включаючи дискримінацію, ксенофобію, екологічні загрози, СНІД, наркотики та організовану злочинність
* Заохочення стабільності демократії шляхом реформ.